Як правило, будь-яка підприємницька діяльність передбачає експлуатацію транспортних засобів для транспортування реалізованої продукції. Необхідність співпраці з логістичними компаніями пояснюється тим, що утримання власного автопарку є фінансово невигідним і досить дорогим.
В інтересах будь-якого підприємства або організації доставка товарів не тільки в обумовлені терміни, але і у відповідному стані. Для цього між відправником вантажу і перевізником складається угода, в якій зазначаються всі права і зобов’язання обох сторін. Згідно з договором, відповідальність за збереження вантажу несе транспортна компанія і безпосередньо перевізник.
Відповідальність за втрату вантажу
Важливим аспектом є форма співпраці між логістичною компанією і вантажовідправником: може укладатися як договір транспортування вантажу, так і транспортно-експедиційна угода. Основні відмінності між цими документами криються в обсязі відповідальності за вантаж.
Договір перевезення є більш суворим і передбачає відповідальність перевізника за доставку вантажу із запізненням, втрату в повному обсязі або частково під час транспортування або ж передачу вантажоодержувачу в неналежному стані. У випадку з договором експедирування ситуація дещо відрізняється. Згідно з угодою, відповідальна особа – експедитор зобов’язується лише організувати транспортування товару замовника. Обсяг зобов’язань визначається безпосередньо замовником і виконавцем, проте в деяких випадках фахівець не займається транспортуванням, а залучає третю особу – перевізника, обов’язки якого договором не регламентовані.
Відповідальність за втрату, нестачу і пошкодження вантажу, як правило, несе перевізник. У деяких випадках, передбачених транспортним кодексом, вина за вищевказані несприятливі ситуації переноситься на вантажоодержувача або відправника. Прикладами звільнення перевізника від відповідальності є:
- недбалість замовника або одержувача вантажу, його протиправні дії або бездіяльності;
- наявність дефектів вантажу ще до навантаження в транспортний засіб і здійснення вантажоперевезення;
- невідповідна тара або деформація упаковки, яку неможливо було помітити під час прийому продукції;
- надання вантажу без зазначення в ТТН необхідності забезпечення спеціальних умов для вантажоперевезення по Україні (температури, рівня вологості);
- непередбачені ситуації: дорожньо-транспортні пригоди, стихійні лиха, техногенні катастрофи і т. д.;
- інші випадки, передбачені законодавством України.
Коли вина перевізника за втрату продукції доведена, він зобов’язаний відшкодувати збиток у розмірі повної вартості загубленого вантажу на момент його прийняття для транспортування. У разі якщо при здійсненні міжнародного вантажоперевезення разом з водієм їде супроводжуючий, відповідальність за збереження вантажу з перевізника знімається.
Алгоритм дій у разі втрати вантажу
При виявленні нестачі продукції, одержувач має право скласти і направити претензію. Якщо акт надсилається постачальнику, у документі має зазначатися такі дані:
- повна інформація та реквізити обох сторін (заявника та особи, якій надсилається претензія);
- дата і номер акту;
- підстава складання претензії і докази його обгрунтованості;
- вимоги відповідно до чинного законодавства України: передача відсутніх одиниць продукції, відмова від співпраці та переданого товару, вимога повернення фінансових коштів за оплачений вантаж;
- супровідна документація.
Претензія може пред’являтися і перевізнику, навіть якщо замовник не укладав з ним угоду. Документ повинен бути складений і поданий протягом 6 місяців з моменту отримання замовником інформації про втрату вантажу. Претензія складається в письмовому вигляді і відправляється перевізнику рекомендованим листом з повідомленням про доставку або врученням під розписку.
Які документи оформляються при втраті вантажу?
Будь-які підстави для відповідальності перевізника повинні відображатися в спеціальних актах, складених за участю перевізника або його представника. У будь-якому іншому випадку при відсутності подібного документа суд може відмовити в розгляді позову. Факт складання акту також повинен бути вказаний в ТТН.
Статистика показує, що вантажоодержувач при виявленні нестачі вантажу складає акт форми №М-7 з представником відправника вантажу, відпускаючи перевізника і транспортний засіб. Ці документи не є підставою для надання претензії логістичній компанії та безпосередньо водієві. Не потрібно забувати, що різниця між кількістю завантаженої і вивантаженої з автомобіля продукції обов’язково повинна бути відображена в ТТН.
Якщо перевізник відмовляється підписувати акт про втрату вантажу, потрібно скласти ще один акт із залученням незацікавлених осіб (мова йде про представників організацій, які не є учасниками угоди між відправником, перевізником і одержувачем, і можуть підтвердити факт нестачі вантажу). Що стосується причин втрати або пошкодження товарів, необхідно звернутися до експертів або оцінювачів.
Чому варто звернутися в логістичну компанію АСД-Логістік?
Транспортна компанія АСД-Логістік спеціалізується на своєчасному і обережному транспортуванні різного виду вантажів. Серед переваг підприємства:
широкий спектр послуг, зокрема транспортування комплектних, збірних і попутних вантажів;
контроль місця розташування транспортного засобу і, відповідно, вантажу;
оперативність і відповідальне ставлення до кожного замовлення.
Щоб отримати кваліфіковану консультацію, що стосується вантажоперевезення по Києву та Україні, зв’яжіться з нашим фахівцем за номером на сайті.